посадський
ПОСА́ДСЬКИЙ, а, е, іст.
1. Прикм. до поса́д¹.
Бурлаки зостались коло човна, а перевожчик [перевізник] побіг на гору в Кривду, де жив посадський пристав (І. Нечуй-Левицький);
// Який живе в посаді.
З ранку до присмерків, коли замикали вулиці рогатками, юрмилися тут збитенники та пиріжечники, хлопи та посадські баби (З. Тулуб).
2. у знач. ім. поса́дський, кого, ч. Той, хто живе в посаді і належить до стану ремісників, торговців та міської бідноти.
На світанку, всупереч волі Обуховича та Корфа, міщани та посадські кинулись на варту, одчинили браму і вийшли з корогвами навстріч стрілецьким полкам (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)