посатаніти
ПОСАТАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.
Розлютитися, оскаженіти від люті.
Дидона гірко заридала І з серця аж волосся рвала І закраснілася, мов рак. Запінилась, посатаніла, Неначе дурману із'їла (І. Котляревський);
– Пусти! – кричав Микола, посатанівши од злості (І. Нечуй-Левицький);
– Пригадуєте, як він посатанів, коли побачив вас? – розсміявся Суботін (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)