посилання
ПОСИЛА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. посила́ти 1, 2.
Мама таким посиланням [листа] дуже поплутала мої плани і взагалі так розсердила, що я ледве можу писать тепер (Леся Українка).
2. Дія за знач. посила́тися 1.
Всі його докази і посилання на честь і славу не впливали на соймових комісарів (З. Тулуб).
3. Бібліографічний опис твору, на які посилаються у викладі, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку.
Якщо в тексті довідки про певний стародрук згадується Іван Федоров, то в ньому має бути посилання на сторінку (з наук. літ.);
Далі цитати з цього джерела [Театр гуцульський] наводимо без посилань на нього (з наук. літ.).
4. Те саме, що ви́носка.
У тих випадках, коли автори не виробили єдиної думки щодо визначення хронології окремих етапів (як із хронологічною межею між раннім та пізнім палеолітом), це обумовлюється в тексті з посиланням на конкретні археологічні матеріали (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)