посильний
ПОСИ́ЛЬНИЙ¹, а, е.
Який відповідає чиїмсь силам, здібностям, можливостям; підсильний.
Коли робота була дуже тяжкою, вона лише витирала рукавом чоло і думала свої думи, а коли праця була посильна, вона співала пісні чи пересміювалась зі своїм повільним Карпом (М. Стельмах);
Кожен повинен обрати свою дорогу до храму, пройти цей шлях, освятивши його доброчинністю та щедрістю, зробивши посильний внесок у святу справу повернення до життя перлин нашої культури! Збережімо славу України! (з публіц. літ.).
ПОСИ́ЛЬНИЙ², ного, ч.
Особа, яку посилають куди-небудь з якимсь дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери і т. ін.; посланець, кур'єр.
Він став вихованцем орденоносного полка. Був зв'язківцем при штабі, посильним (В. Кучер);
В хату увійшов посильний з контори колгоспу, сказав, що Бачуру і Осадчого кличуть до телефону (М. Чабанівський).
ПОСИЛЬНИ́Й, а́, е́.
Використовуваний для посилання.
Словник української мови (СУМ-20)