Словник української мови у 20 томах

посклілий

ПОСКЛІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до посклі́ти;

// у знач. прикм.

Юльця глянула на матір уже сліпими, посклілими очима й закотила їх, тяжко схлипнувши кров'ю (В. Кучер).

Словник української мови (СУМ-20)