поскорятися

ПОСКОРЯ́ТИСЯ¹, я́ємося, я́єтеся, док.

Скоритися кому-, чому-небудь (про всіх або багатьох).

ПОСКОРЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, недок., ПОСКОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., діал.

Поспішати, квапитися.

Поскоряюся та роздумую, як здатно орудуватиму, – в думці пугач вже в мене в руці (Марко Вовчок);

Мати з старою зняли розмову, а ми, дівчата, у садок поскорилися (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. поскорятися — поскоря́тися 1 дієслово доконаного виду скоритися кому-, чому-небудь поскоря́тися 2 дієслово недоконаного виду поспішати, квапитися діал.  Орфографічний словник української мови
2. поскорятися — I -яємося, -яєтеся, док. Скоритися кому-, чому-небудь (про всіх чи багатьох). II -яюся, -яєшся, недок., поскоритися, -рюся, -ришся, док., діал. Поспішати, квапитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поскорятися — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. поскорятися — ПОСКОРЯ́ТИСЯ¹, я́ємося, я́єтеся, док. Скоритися кому-, чому-небудь (про всіх або багатьох). ПОСКОРЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, недок., ПОСКОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., діал. Поспішати, квапитися.  Словник української мови в 11 томах