поскімлити
ПОСКІ́МЛИТИ, лю, лиш, док.
Скімлити якийсь час.
В сінях мати з розпукою чимдуж била пса, бачачи, що це одно зосталось, бо інакше він покусає, а не дасться в руки; ще в хату вскочить і виб'ється через вікно, зоставивши всіх голоднішими, ніж сам. Пес осідає і тільки лізе – вже не скочить, Востаннє він смикнувся і впав, тонко поскімливши (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)