посмоктувати
ПОСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., що.
Час від часу потроху смоктати, втягувати в себе (сік з чого-небудь, напої тощо).
Пріська помалу замовкла, забавившись грушкою, посмоктуючи та схлипуючи (Леся Українка);
Вони розмістилися в неробочому кабінеті сера Грегора і посмоктували якесь питво (Ю. Смолич);
// у сполуч. зі сл. цигарка, люлька і т. ін. Палячи, раз у раз потроху втягувати в себе дим.
Старий іде, посмоктуючи цигарку, муркочучи дідівську пісню (Ю. Яновський);
Оксен не відповідав, замріяно посмоктував цигарку (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)