посокотити

ПОСОКОТИ́ТИ, очу́, о́чеш, док., що, діал.

Сокотити якийсь час; постерегти.

– Он там, у кутку, бесаги мої, сокири. Посокоти, браччику [братчику] (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. посокотити — посокоти́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. посокотити — -очу, -очеш, док., перех., діал. Сокотити якийсь час; постерегти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посокотити — ПОСОКОТИ́ТИ, очу́, о́чеш, док., перех., діал. Сокотити якийсь час; постерегти. — Он там, у кутку, бесаги мої, сокири. Посокоти, браччику [братчику] (Хотк., II, 1966, 418).  Словник української мови в 11 томах