поспиратися
ПОСПИРА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
Спертися на що-небудь (про всіх або багатьох).
Деякі [хлопці] поспирались на тин і лузали насіння, деякі стояли купами, понакидавши свити на плечі (І. Нечуй-Левицький);
Далі на лаві сиділи .. старі й молоді. Поспиралися один одному на плечі, на руки, на голову (Л. Мартович);
Дівчатка чинно розсілися спереду, поспиравшись на бильця (О. Ільченко);
Маленькі пастухи, поспиравшись на кийки, махають картузиками вслід підводі (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)