Словник української мови у 20 томах

поспільський

ПОСПІ́ЛЬСЬКИЙ, а, е, іст., заст.

Прикм. до поспі́льство.

[Публій:] На жаль, не всі у вас тут в Палестині шанують римське ймення .. І, що найприкріше, – такі думки живуть у головах, що начебто повинні буть світліші, ніж голови поспільські (Леся Українка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поспільський — поспі́льський прикметник іст., арх.  Орфографічний словник української мови
  2. поспільський — -а, -е, іст., заст. Прикм. до поспільство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поспільський — Поспі́льський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поспільський — ПОСПІ́ЛЬСЬКИЙ, а, е, іст., заст. Прикм. до поспі́льство. [Публій:] На жаль, не всі у вас тут в Палестині шанують римське ймення.. І, що найприкріше, — такі думки живуть у головах, що начебто повинні буть світліші, ніж голови поспільські (Л. Укр., III, 1952, 173).  Словник української мови в 11 томах