постановитися

ПОСТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся, док., розм.

Припинити свій рух, розміститися де-небудь (про всіх або багатьох); поставати.

Збіглись раз на містку і .. пани.., і Тихон і постановилися, бо через місток хура йшла (Г. Квітка-Основ'яненко);

– А давай усі разом заграємо! – сказав Грицько. – Давай! Давай! – одказали трохи не разом і Василь, і Івась, і постановилися в коло (Панас Мирний);

[Дід Северин:] Постановляться [молодь] проти місяця, посплітаються руками та й манячать, як примари, як стовбури на пожарищі (С. Васильченко).