постерігатися
ПОСТЕРІГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОСТЕРЕГТИ́СЯ, ежу́ся, еже́шся, док., діал.
1. Остерігатися, берегтися.
Він тоді став постерігатись (Сл. Б. Грінченка);
Бреше, аж не постережеться (Номис);
Коли б був Максим на той час не постерігся, не змандрував кудись з Пісок, щось на тиждень чи й більше, то, мабуть би, не минути йому й тюрми (Панас Мирний);
[Гордий:] Я дамсь тобі взнаки, вдова. І ти, щеня [до Приблуди], постережися! (М. Кропивницький).
2. тільки док., рідко. Помітити, постерегти (у 1 знач.).
Так і не постереглись, як наїлись трутизни (Сл. Б. Грінченка);
Ніхто не згадав про неї добрим словом, ніхто – здавалося – навіть не постерігся, що посеред живих не стало одного (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)