постидатися

ПОСТИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПОСТИДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., розм.

Те саме, що посоро́митися.

Усе у її на думці ота дівка, що не постидилася з копитаном [капітаном] розговорювати [розмовляти] (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Горпина Корніївна (кидається до Оленки):] Безстиднице! Нема тобі сорому перед матір'ю, перед людьми, перед Богом! Ти б постидалася праведного сонця (І. Нечуй-Левицький);

Ой, козаче-небораче, В тебе думка зла неначе. Постидайся, Не чіпайся, З серцем не жартуй... (М. Вороний).

Значення в інших словниках

1. постидатися — постида́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. постидатися — -аюся, -аєшся і постидитися, -джуся, -дишся, док., розм. Те саме, що посоромитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постидатися — СОРО́МИТИСЯ (відчувати сором, незручність перед ким-небудь за когось, щось), СТИДИ́ТИСЯ, СТИДА́ТИСЯ розм., ЧЕРВОНІ́ТИ, СО́ВІСТИТИСЯ розм., СТРАМИ́ТИСЯ розм., СРАМИ́ТИСЯ заст., УСТИДА́ТИСЯ (ВСТИДА́ТИСЯ) розм., ВАРУВА́ТИСЯ розм., ГАНЬБИ́ТИСЯ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
4. постидатися — Постида́тися, -да́юся, -да́єшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. постидатися — ПОСТИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПОСТИДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., розм. Те саме, що посоро́митися. Усе у її на думці ота дівка, що не постидилася з копитаном [капітаном] розговорювати [розмовляти] (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах