поступка
ПО́СТУПКА, и, ж.
1. Добровільна відмова від чого-небудь на користь когось іншого або заради чогось.
В обмін на деякі територіальні поступки з боку Ірану (372 кв. км.) Ірак погодився, щоб кордон проходив по тальвегу (середині глибинної частини) ріки [Шатт-ель-Араб] (з наук.-попул. літ.).
2. Повна або часткова згода з ким-небудь у чомусь; відмова від своїх намірів, поглядів і т. ін. на чиюсь вимогу.
– Ми цей раз поступаємось перед вами, але ж ця поступка є ніщо інше, як великодушна ласка властей (П. Козланюк);
// Повне або часткове задоволення чиїхсь вимог, звичайно викликане посиленням класової боротьби, зміною соціальних умов тощо.
Не обійшла реформа й ВПК .. При цьому Китай не йшов на принизливі поступки Заходу (з публіц. літ.);
Отже, колись щось не так зроблено, десь вийшов промах? Але коли? Може, все почалося з маленьких, непомітних поступок? (з наук. літ.);
// Тимчасове послаблення боротьби проти якої-небудь ідеології, політики, системи поглядів і т. ін.
В ідеологічній боротьбі не можна допускати компромісів, вагань, поступок (з наук. літ.);
Кожна поступка поганому смакові позначається на ідейному звучанні спектаклю, знижує його вплив на глядача (з наук. літ.);
// Згода з ким-небудь в окремому питанні заради досягнення певної мети; компроміс.
Частенько мама, щоб загасити негативну реакцію сина, швидко погоджується, йде на поступки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)