Словник української мови у 20 томах

посушливий

ПОСУ́ШЛИВИЙ, а, е.

1. Який супроводжується посухою.

Літо стояло посушливе, навколо все горіло (В. Козаченко);

Біля цього колодязя ніхто не пройде, щоб не напитися .. Вода тут смачна і не спадає навіть в найбільш посушливі роки (М. Томчаній).

2. У якому найчастіше буває посуха.

Понад дві третини величезної території Казахстану перебуває в посушливій зоні, де майже нема відкритих водойм (з наук.-попул. літ.);

Як відомо, в зоні посушливого степу найсприятливіші умови для озимої пшениці створюються при сівбі її по чорних парах (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. посушливий — посу́шливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. посушливий — (клімат) сухий; посушний.  Словник синонімів Караванського
  3. посушливий — -а, -е. 1》 Який характеризується посухою. 2》 У якому найчастіше буває посуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посушливий — ПОСУ́ШЛИВИЙ (який відзначається посухою, посухами), ЗАСУ́ШЛИВИЙ, ПОСУ́ШНИЙ, СУХИ́Й, БЕЗВО́ДНИЙ, БЕЗДОЩОВИ́Й (БЕЗДОЩЕ́ВИЙ), БЕЗДОЩІ́ВНИЙ рідше (про час, період).  Словник синонімів української мови
  5. посушливий — Посу́шливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. посушливий — ПОСУ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Який характеризується посухою. Літо стояло посушливе, навколо все горіло (Коз., Нові Потоки, 1948, 14); Біля цього колодязя ніхто не пройде, щоб не напитися.. Вода тут смачна і не спадає навіть в найбільш посушливі роки (Томч.  Словник української мови в 11 томах