посівальник

ПОСІВА́ЛЬНИК, а, ч., етн.

Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; засівальник, посипальник.

Крім дорослих виконавців, у спектаклі [в опері М. Лисенка “Зима й Весна”] можуть брати участь і діти, зображаючи хор щедрівників, посівальників .. і т. ін (з наук. літ.);

Зайдуть посівальники в хату до родичів, до сусідів, до знайомих та зовсім незнайомих і обсіють господарів зерном з побажанням (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. посівальник — (той, що вітає з Новим роком) посипальник, засівальник.  Словник синонімів Полюги
2. посівальник — посіва́льник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
3. посівальник — -а, ч., етн. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; засівальник, посипальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. посівальник — ПОСИПА́ЛЬНИК етн., ПОСІВА́ЛЬНИК, ЗАСІВА́ЛЬНИК. Вона миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний); А ось і перший день Нового року.  Словник синонімів української мови
5. посівальник — Посіва́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. посівальник — ПОСІВА́ЛЬНИК, а, ч., етн., заст. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном у хаті, кімнаті; засівальник, посипальник. Крім дорослих виконавців, у спектаклі [в опері...  Словник української мови в 11 томах
7. посівальник — Посівальник, -ка м. Посыпающій зерномъ въ день новаго года. О. 1861. XI. Св. 65.  Словник української мови Грінченка