потаємки

ПОТАЄ́МКИ, присл., розм.

Те саме, що потає́мно.

[Мартіан:] На тії кошти, що мав би я потратити, щоб двір сей тобі вже не пустинею здавався, я помагаю потаємки вбогим (Леся Українка);

Іду ближче: о. Василь, коло його [нього], на моє диво, Тетяна. Він якось по-молодечому вихитує гривою, торкає її плечем, щось потаємки говорить (С. Васильченко);

Штурмовиків розподілив [Багіров] по поверхах. Вони мали потаємки добутися до коридорів, засісти там засідками і чекати сигналу (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. потаємки — потає́мки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. потаємки — див. таємниця; таємно  Словник синонімів Вусика
3. потаємки — присл., розм. Те саме, що потаємно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потаємки — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм.  Словник синонімів української мови
5. потаємки — ПОТАЄ́МКИ, присл., розм. Те саме, що потає́мно. [Мартіан:] На тії кошти, що мав би я потратити, щоб двір сей тобі вже не пустинею здавався, я помагаю потаємки вбогим (Л. Укр., III, 1952, 278); Іду ближче: о. Василь, коло його, на моє диво, Тетяна.  Словник української мови в 11 томах