потенціальний
ПОТЕНЦІА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Те саме, що потенці́йний.
Солідарність авторів “Тіней забутих предків” і “Лісової пісні” виявилась передусім у постановці питань філософського складу: істина, краса, сенс людського буття, потенціальні можливості народу-творця, скованого соціальним гнітом. (М. Коцюбинський);
В результаті багаторічної праці вчених і дослідників визначено, що потенціальні енергетичні запаси Ангари становлять 90 мільярдів кіловат-годин електроенергії на рік (з наук.-попул. літ.);
// Який при першій нагоді може стати ким-небудь; можливий.
– Це теж аргумент! – гукнула вона. – Самим озброїтись, а потенціального ворога – роззброїти! (Ю. Смолич);
Русевич зміркував, що криком нічого Каргатові не доведеш і можна втратити повагу Петушека, потенціального спільника (Ю. Шовкопляс).
2. Стос. до потенціалу (у 1 знач.).
Плоский потенціальний потік;
Потенціальний потік нестисливої рідини.
Словник української мови (СУМ-20)