потомлений

ПОТО́МЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до потоми́ти.

Потомленії горем і жалем люди поснули (І. Франко);

Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити й перекусити (В. Гжицький).

2. у знач. прикм. Який стомився, знесилів від ходіння, важкої роботи, тяжких переживань і т. ін.

Добре заснули [діти], бо були потомлені (з казки);

І смеркає, і світає, День божий минає, І знову люд потомлений, І все спочиває (Т. Шевченко);

Вже сонечко нижче і вечір вже ближче – Не роблять потомлені руки (Б. Грінченко);

В потомлених коней темна від поту шерсть накипає крихітним бісером (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. потомлений — пото́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потомлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потомити. 2》 у знач. прикм. Який стомився, знесилів від ходіння, тяжкої роботи, переживань і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потомлений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився).  Словник синонімів української мови
4. потомлений — ПОТО́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до потоми́ти. Потомленії горем і жалем люди поснули (Фр., VIII, 1952, 125); Потомлені походом, опришки сіли під лісом спочити й перекусити (Гжицький, Опришки, 1962, 137). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах