поторопіти

ПОТОРОПІ́ТИ, і́є, і́ємо, і́єте, док.

Сторопіти (про всіх або багатьох).

Нараз усі стали, поторопіли та неначе прикипіли до місця, бо малий Митруньо так крикнув, аж відгомін пішов по саду (Л. Мартович);

Захеканий підбіг Серьожка й, не оддихавшись, крикнув: – Ми! .. Митько! – й махнув рукою на двір. Усі од несподіванки аж поторопіли (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. поторопіти — поторопі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поторопіти — -іє, -іємо, -ієте, док. Сторопіти (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поторопіти — ПОТОРОПІ́ТИ, і́є, і́ємо, і́єте, док. Сторопіти (про всіх або багатьох). Нараз усі стали, поторопіли та неначе прикипіли до місця, бо малий Митруньо так крикнув, аж відгомін пішов по саду (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах
4. поторопіти — Поторопіти, -піємо, -єте гл. Оторопѣть (о многихъ). Рудч. Ск. II. 127. Вони так і поторопіли. Рудч. Ск. II. 30.  Словник української мови Грінченка