потримати

ПОТРИМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

Тримати якийсь час.

Після служби божої Хима наблизилася до карнавки, нешвидко добула з ганчірки п'ятизлотник, потримала його в руці й укинула в карнавку (М. Коцюбинський);

Коли запхав голову в мийницю з студеною водою, то здавалось йому, що потримає він у воді голову через кілька хвилин, то й там засне (Л. Мартович);

Кноріс подав чарку боцманові, той узяв, хвилину потримав, потім гаркнув “ура”, випив, віддав честь і вийшов (О. Корнійчук).

◇ (1) Потри́мати на ві́дстані (д) див. трима́ти.

Значення в інших словниках

1. потримати — потрима́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потримати — -аю, -аєш, док., перех. Тримати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потримати — трима́ти (держа́ти) на (пе́вній) ві́дстані (ві́ддалі) кого. Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Чому тримає (Лариса) мене на відстані і не бажає зійтися ближче?...  Фразеологічний словник української мови
4. потримати — ПОТРИМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Тримати якийсь час. Після служби божої Хима наблизилася до карнавки, нешвидко добула з ганчірки п’ятизлотник, потримала його в руці й укинула в карнавку (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах