потроєний
ПОТРО́ЄНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до потро́їти.
2. у знач. прикм. Збільшений втроє.
Куб двочлена дорівнює кубові першого члена плюс потроєний добуток квадрата першого члена на другий плюс потроєний добуток першого члена на квадрат другого плюс куб другого члена (з навч. літ.);
// Тричі повторений.
В застиглому повітрі лунко гримнув потроєний залп (Л. Юхвід);
// Значно більший проти звичайного, посилений.
– Всі ми .. воювали з потроєною силою і злістю (І. Цюпа);
З раннього ранку потоком пливуть на базар юрби приїжджих, наповняють свої торбинки і чемодани, щоб потім, на пляжах, все це пожерти з потроєним апетитом (М. Олійник);
Часу для завершення підготовки до зими залишилося дуже мало. Лише працюючи з потроєною енергією, можна ще надолужити прогаяне (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)