Словник української мови у 20 томах

потрухлявіти

ПОТРУХЛЯ́ВІТИ, іє.

Док. до трухля́віти.

Скоро висохнуть [чоботи], а там помастить солідолом, бо можуть потріскатись без масті, потрухлявіти (Є. Гуцало);

* Образно. За ці два роки дід дуже подався, потрухлявів, як старий пеньок (А. Дімаров).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. потрухлявіти — потрухля́віти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. потрухлявіти — [потрухл’ав'ітие] -в'ійеи  Орфоепічний словник української мови
  3. потрухлявіти — -іє. Док. до трухлявіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потрухлявіти — ТРУХЛЯ́ВІТИ (робитися трухлим), ТРУ́ХНУТИ, ПОРОХНІ́ТИ, ПОРОХНЯ́ВІТИ (ПОРОХНА́ВІТИ), ТРУХЛІ́ТИ, ВИТРУХА́ТИ розм., СТРУПІШІ́ТИ діал. — Док.: струхля́віти, потрухля́віти, стру́хнути, потру́хнути, спорохні́ти, спорохня́віти, струхлі́ти, ви́трухнути.  Словник синонімів української мови
  5. потрухлявіти — ПОТРУХЛЯ́ВІТИ, іє. Док. до трухля́віти. Скоро висохнуть [чоботи], а там помастить солідолом, бо можуть потріскатись без масті, потрухлявіти (Гуц., З горіха.., 1967, 33); *Образно. За ці два роки дід дуже подався, потрухлявів, як старий пеньок (Дім., І будуть люди, 1964, 51).  Словник української мови в 11 томах
  6. потрухлявіти — Потрухлявіти, -вію, -єш гл. = потрухнути.  Словник української мови Грінченка