потрясіння

ПОТРЯСІ́ННЯ, я, с.

1. перев. мн., перен. Підрив основ, докорінні зміни чого-небудь.

III –IV ст. н. е. були часом великих соціальних потрясінь, глибокої кризи рабовласницького ладу (з наук. літ.).

2. перен. Сильна схвильованість, глибоке зворушення, тяжкі переживання.

Ольга й Куниця в глибокому потрясінні стоять, притулившись одне до одного, і дивляться на вбитого (І. Кочерга);

Переконавшись на власні очі в тому, що Оверко зрадник і запроданець, Іван переживає тяжке моральне потрясіння (з наук.-попул. літ.);

Гострі інфаркти та інсульти часто виникають услід за якимсь потрясінням (з газ.).

Значення в інших словниках

1. потрясіння — потрясі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. потрясіння — [потр'ас’ін':а] -н':а, р. мн. -с'ін'  Орфоепічний словник української мови
3. потрясіння — -я, с. 1》 рідко. Дія за знач. потрясати, потрясти 1-3). 2》 перев. мн., перен. Підрив основ, докорінні зміни чого-небудь. 3》 перен. Сильна схвильованість, глибоке зворушення, тяжкі переживання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потрясіння — СТРУС (надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання), ПОТРЯСІ́ННЯ, УДА́Р (ВДАР), СТРЕС, ШОК, ТРА́ВМА зі сл. психічна, душевна. — Мені професор опреділив, — "очі у вас цілі, тільки нерви від різних струсів не витримали. Я напишу ліки..  Словник синонімів української мови
5. потрясіння — ПОТРЯСІ́ННЯ, я, с. 1. рідко. Дія за знач. потряса́ти, потрясти́ 1-3. Безперестанні перевороти у виробництві, безперервне потрясіння всіх суспільних відносин, вічна непевність і рух відрізняють буржуазну епоху від усіх попередніх (Комун. маніф., 1947, 17).  Словник української мови в 11 томах