потуречуватися
ПОТУРЕ́ЧУВАТИСЯ, ПОТУ́РЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОТУРЕ́ЧИТИСЯ, ПОТУ́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., заст.
Приймати турецьку (мусульманську) віру.
[Маруся:] Я потуречилась .. Я мусила потуречитись, бо я ж невольниця, бо я ж куплена на базарі за гроші (І. Нечуй-Левицький);
Недовірок християнський, Що був тридцять літ у неволі, .. Потурчився, побусурманився Для панства великого (з думи);
Так треба ж у хату, а уявись у хаті, то і тітка, і Катря сплеснуть руками, наче ти тричі потурчився (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)