похабник

ПОХА́БНИК, а, ч., розм., рідко.

Той, хто вживає похабних виразів, поводиться непристойно, безсоромно.

Значення в інших словниках

1. похабник — поха́бник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. похабник — ПОХА́БНИК, а, ч., розм., рідко. Той, хто вживає похабних виразів, поводиться непристойно, безсоромно.  Словник української мови в 11 томах