похазяйнувати
ПОХАЗЯЙНУВА́ТИ і рідше ПОХАЗЯЇНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Док. до хазяйнува́ти, хазяїнува́ти.
В неї, окрім сього двору, не було ні садиби, ані кроку землі своєї: усе спродане .. Князь то так, панотець її вельможний, – похазяйнував (Марко Вовчок);
Побита рама висіла тілько на одному прибої .. – Та хто б се такий був тут? Похазяїнував добре (Панас Мирний).
2. Хазяйнувати якийсь час.
– Я йду з села днів на чотири. Негайна справа є. Доведеться тобі похазяйнувати тут замість мене (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)