похапливість
ПОХА́ПЛИВІСТЬ, вості, ж.
1. Властивість за знач. поха́пливий 1.
[Аркадій:] Він, Лідо, встиг подати товаришу Бересту свої зауваження до твого проекту .. Як тобі подобається така похапливість, швидкість! (О. Корнійчук).
2. Стан за знач. поха́пливий 2.
Усі біля молотарки без похапливості у чітких вивірених рухах, немов аж урочисті (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)