Словник української мови у 20 томах

похватати

ПОХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

Схопити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, по одному; похапати.

Та нехай би і не послухав її [Явдоху] хто? Так зараз і нашлеть [нашле]: або свиня бублики похвата, або собака олію вип'є (Г. Квітка-Основ'яненко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. похватати — похвата́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. похватати — -аю, -аєш, док., перех. Схопити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох, по одному; похапати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похватати — ПОХВАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Схопити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, по одному; похапати. Та нехай би і не послухав її [Явдоху] хто? Так зараз і нашлеть [нашле]: або свиня бублики похвата, або собака олію вип’є (Кв.-Осн., II, 1956, 11).  Словник української мови в 11 томах
  4. похватати — Похвата́ти, -та́ю, -єш гл. = похапати.  Словник української мови Грінченка