похихотіти

ПОХИХОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм.

Хихотіти якийсь час.

Гостра, неспокійна Палажка таки й ненавидить Михайла. Якийсь уже він поважний дуже: ні похихотіти з ним, ні попустувати (А. Тесленко).

Значення в інших словниках

1. похихотіти — похихоті́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. похихотіти — -очу, -отиш, док., розм. Хихотіти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похихотіти — ПОХИХОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Хихотіти якийсь час. Гостра, неспокійна Палажка таки й ненавидить Михайла. Якийсь уже він поважний дуже: ні похихотіти з ним, ні попустувати (Тесл., З книги життя, 1949, 102).  Словник української мови в 11 томах