похресник

ПОХРЕ́СНИК, а, ч.

Те саме, що хреще́ник.

Я йому хрещений батько, це мій похресник (Сл. Б. Грінченка);

Тепер йому вияснилося, які-то вона [Лисичка] своїм похресникам чудернацькі назви давала! (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. похресник — похре́сник іменник чоловічого роду, істота хрещеник  Орфографічний словник української мови
2. похресник — Те саме, що син хрещений  Словник церковно-обрядової термінології
3. похресник — див. хрещений  Словник синонімів Вусика
4. похресник — -а, ч. Те саме, що хрещеник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. похресник — ХРЕЩЕ́НИК, ПОХРЕ́СНИК, ХРЕЩЕ́НИЙ СИН, ФІН діал. Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину (Панас Мирний); Аж тепер йому вияснилося, які-то вона своїм похресникам чудернацькі назви давала! (І. Франко).  Словник синонімів української мови
6. похресник — ПОХРЕ́СНИК, а, ч. Те саме, що хреще́ник. Я йому хрещений батько, це мій похресник (Сл. Гр.); Тепер йому вияснилося, які-то вона [Лисичка] своїм похресни-кам чудернацькі назви давала! (Фр., IV, 1950, 85).  Словник української мови в 11 томах
7. похресник — Похресник, -ка м. Крестникъ. ЕЗ. V. 196. Камен. у. Я йому хрещений батько, це мій похресник. Брацл. у.  Словник української мови Грінченка