похропіти

ПОХРОПІ́ТИ, плю́, пи́ш і ПОХРОПТИ́, пу́, пе́ш; мн. похропля́ть і похропу́ть; мин. ч. похропі́в, пі́ла, ло і похрі́п, хропла́, ло́; док.

Хропіти, хропти якийсь час;

// розм. Спати якийсь час.

– Я, коли пам'ятаєте, ідучи звідси, сказав вам, що трохи похроплю. Отож я і розлігся в канцелярії на ослоні і почав так гарненько засинати (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Значення в інших словниках

1. похропіти — похропі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. похропіти — -плю, -пиш і похропти, -пу, -пеш; мн. похроплять і похропуть; мин. ч. похропів, -піла, -піло і похріп, -хропла, -хропло; док. Хропіти, хропти якийсь час. || розм. Спати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похропіти — ПОХРОПІ́ТИ, плю́, пи́ш і ПОХРОПТИ́, пу́, пе́ш; мн. похропля́ть і похропу́ть; мин. ч. похропі́в, пі́ла, ло і похрі́п, хропла́, ло́; док. Хропіти, хропти якийсь час; // розм. Спати якийсь час.  Словник української мови в 11 томах