поцейбічний

ПОЦЕЙБІ́ЧНИЙ, а, е, поет.

Те саме, що земни́й 2; протилежне потойбічний.

Загострювався ніс восковий [Гоголя], Чорніли кола круг орбіт. – А плюшкіни і хлестакови Сквернили поцейбічний світ (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. поцейбічний — поцейбі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поцейбічний — -а, -е, поет. Те саме, що земний 2); прот. потойбічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поцейбічний — ЗЕМНИ́Й (стос. до землі як місця життя та діяльності людини), СЬОГОСВІ́ТНІЙ розм., ПОЦЕЙБІ́ЧНИЙ поет. Він уже одрішився від усіх земних хвилювань (В. Собко); Я забув і сьогосвітнє, і тогосвітнєє життя: Ти — єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я (А.  Словник синонімів української мови
4. поцейбічний — ПОЦЕЙБІ́ЧНИЙ, а, е, поет. Те саме, що земни́й 2; протилежне потойбічний. Загострювався ніс восковий [Гоголя], Чорніли кола круг орбіт. — А плюшкіни і хлестакови Сквернили поцейбічний світ (Рильський, II, 1960, 32).  Словник української мови в 11 томах