поцуратися
ПОЦУРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, розм.
Док. до цура́тися.
(1) Поцура́тися хлі́ба (хлі́ба-со́лі) – не виявити уваги до хазяїв, відмовитись від частування.
– Не поцурайтесь хліба-солі, Борщу скоштуйте, галушок (І. Котляревський);
– Хоч обід в нас і простий, але прошу не поцуратись нашого хліба-солі! – просила Сусана Уласівна (І. Нечуй-Левицький).
◇ Цура́тися / поцура́тися хлі́ба-со́лі; Цура́тися / поцура́тися хлі́ба [й со́лі] див. цура́тися.
Словник української мови (СУМ-20)