Словник української мови у 20 томах

поцуратися

ПОЦУРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, розм.

Док. до цура́тися.

(1) Поцура́тися хлі́ба (хлі́ба-со́лі) – не виявити уваги до хазяїв, відмовитись від частування.

– Не поцурайтесь хліба-солі, Борщу скоштуйте, галушок (І. Котляревський);

– Хоч обід в нас і простий, але прошу не поцуратись нашого хліба-солі! – просила Сусана Уласівна (І. Нечуй-Левицький).

◇ Цура́тися / поцура́тися хлі́ба-со́лі; Цура́тися / поцура́тися хлі́ба [й со́лі] див. цура́тися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поцуратися — поцура́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. поцуратися — -аюся, -аєшся, розм. Док. до цуратися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поцуратися — ПОЦУРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, розм. Док. до цура́тися. Поцура́тися хлі́ба (хлі́ба-со́лі) — не виявити уваги до хазяїв, відмовитись від частування. — Не поцурайтесь хліба-солі, Борщу скоштуйте, галушок (Котл.  Словник української мови в 11 томах
  4. поцуратися — Поцура́тися, -ра́юся, -єшся гл. Пренебречь кѣмъ, отказаться отъ кого. Скажіть, не поцурайтесь, спасибі вам. Ком. І. 9.  Словник української мови Грінченка