почетвертувати
ПОЧЕТВЕРТУВА́ТИ, ПОЧВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.
1. Четвертувати (у 1 знач.) всіх або багатьох.
Краще їх без суду сколесувати, почетвертувати, повсаджати на палі. Вже мав дати такий приказ, коли пригадав собі, що треба ж цареві післати якийсь матеріал про Мазепину зраду, треба ж із тих людей щось таки добути, хоч би й брехню, хоч би тільки непевні натяки якісь, а – треба (Б. Лепкий).
2. Поділити на чотири частини що-небудь.
Миттю пригнали гладкого вола п'ятилітнього з поля, Шкуру всю геть облупили, а тушу почетвертували (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Словник української мови (СУМ-20)