пошмагати
ПОШМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм., кого, що.
Дуже побити (батогом або різкою).
Сказав Явтух Рябку: – оце тебе за те По жижках .. так гарно пошмагали, Що Пан із Панею сю цілу ніч не спали (П. Гулак-Артемовський);
// Побити, поламати, обчухрати (дощем, градом).
Не встигла передова ланка вдатися до рятівних робіт, як тендітні рослини всуціль пошмагав градобій (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)