Словник української мови у 20 томах

поєзуїчений

ПОЄЗУЇ́ЧЕНИЙ, а, е, заст.

Дієпр. пас. до поєзуї́тити і поєзуї́титися.

Поєзуїчене шляхетство (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)