поїдений
ПОЇ́ДЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пої́сти 1, 2, 5, 6.
Він з ентузіазмом витаскував з-за пазухи купу старих брошур, поїдених цвіллю, показував їх хлопцям, тикав у них пальцем (І. Микитенко);
Після багатьох запеклих битв.., зі слідами тяжких трудів і злигоднів, порубані у січах, поїдені солоними хвилями на каторгах, стояли козаки перед своїм гетьманом, який дякував їм за хоробрість (О. Довженко);
// пої́дено, пред.
А випито скільки?! А поїдено .. скільки?! (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)