по-батьківськи
ПО-БА́ТЬКІВСЬКИ, присл.
Те саме, що по-ба́тьківському.
Усякий, усякий отець старається навчити дітей усьому доброму; а неслухняних по-батьківськи повчить, та по-батьківськи і пожалує (Г. Квітка-Основ'яненко);
Коли миш голови не одкусить, то й він [Тарас] по-батьківськи трубитиме козакам на приступи (П. Куліш);
– Лесю! Ларисо Петрівно! .. – по-батьківськи обняв її за плечі, поцілував у чоло. – Якими шляхами? (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)