по-весняному
ПО-ВЕСНЯ́НО́МУ, присл.
Як весною, навесні.
Світить надворі по-весняному сонце (О. Донченко);
Яскраво світило сонце, і Галя була одягнута по-весняному (Ю. Смолич);
Небо оновляється – засиніло зовсім по-весняному (О. Гончар);
Воно [сонце] котилося в голубому небі по-весняному м'яке, тепле, добре й ласкаве (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)