по-давньому
ПО-ДА́ВНЬОМУ, присл.
Так, як до цього часу, як раніше.
– Все було по-давньому: земля не розступалась, башта стояла на місці й навіть правовірні сиділи спокійно (М. Коцюбинський);
Сиве, як протертий мак, волосся Мартинчука стало за цей час зовсім білим. Проте по-давньому було кучеряве й буйне (Ірина Вільде);
// Як у давнину, колись.
Чи збираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, Погуляти просто, По-давньому, по-старому, Од світу до світу? (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)