по-його
ПО-ЙОГО́, присл., розм.
Так, як він;
// Відповідно до його поглядів, думок, звичаїв і т. ін.
У хаті не знайшлося нічого такого, щоб не по-його стояло або лежало (Панас Мирний);
– Навесні, як шофери наші в халепу попали в поїздці, майстер – давай тільки в прокуратуру передамо, а Левко Іванович йому: е, ні-ні, постривай... Спершу самі розберемось .. А таки ж по-його й вийшло. Та ще як тепер хлопці працюють! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)