по-людському
ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ, присл.
1. Як належить, як подобає людині; достойно, добре.
[Кармелиха:] Пам'ятаєш, як уперше ти вернувся з Сибіру, казав; “Кину все, буду жити по-людському”! (С. Васильченко);
[Андрій:] Саме тому, що у нас лише одне-однісіньке життя, треба прожити його по-людському (Я. Галан);
// Виражаючи приязнь, доброзичливість; людяно.
Сагайда нагнувся до його впалої колючої щоки, і вони якось особливо по-людському, урочисто тричі поцілувались (О. Гончар);
// розм. Як слід, так, як треба.
– Пристав до цього .. [Шевченка] дядьку [дядька] з старих солдат! Хай навчить його марширувати по-людському (З. Тулуб).
2. Як людина, подібно до людини.
Вітер завивав десь у стодолі, по-людському стогнав (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)