по-молодецькому
ПО-МОЛОДЕ́ЦЬКОМУ, присл.
1. Як молодець (у 2 знач.), як молодці; подібно до молодця, до молодців.
– А ну, хлопці, до мене! – Марченко виступив наперед, збив по-молодецькому на потилицю козирок (С. Васильченко);
Денис помітив той погляд [Юлі]. Хтиво поблискуючі щілинки очей його звузились, він по-молодецькому ворухнув плечима (Григорій Тютюнник).
2. перен. Дуже швидко, з запалом, бадьористо.
По-молодецькому злетівши з коня, він козирнув, дзенькнувши острогами (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)