по-старому
ПО-СТАРО́МУ, присл.
Як колись, як раніше, як завжди.
Пішло все по-старому та по-давньому. Козаки й генералові жили собі в миру (Панас Мирний);
Ковтаю нові ліки, а здоров'я по-старому лишилося. Так само не сплю ні вдень, ні вночі, не можу нічого їсти (М. Коцюбинський);
Нема й ніколи вже не буде такої родини Річинських, яка була за татка, хоч зовні начеб все по-старому, начеб все гаразд (Ірина Вільде);
// За старим звичаєм.
Чи збираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, Погуляти просто, По-давньому, по-старому, Од світу до світу? (Т. Шевченко);
// Старим способом, методом, нічого не змінюючи, не запроваджуючи нічого нового.
– Хазяйнувати по-старому в дрібних господарствах не можна (А. Головко);
Успішно керувати сучасним виробництвом по-старому, без опрацювання і впровадження найвигідніших режимів з повним їх науковим обґрунтуванням, неможливо (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)