по-твоєму

ПО-ТВО́ЄМУ, присл.

1. Як ти робиш, як бажаєш, як кажеш і т. ін.

– Та все ж, хоть схаменусь, – сказав він, – хоч посію, Та не по-твоєму: зроблю, як сам умію (П. Гулак-Артемовський);

– Нехай все буде по-твоєму, Дай тілько Турнові моєму Хоть трохи на світі пожить (І. Котляревський);

– Ну, добре. Хай і по-твоєму буде! – одказала, зітхнувши, Катря й почала в хаті поратись (Панас Мирний).

2. у знач. вставн. сл. На твою думку.

– По-твоєму, то всі б то люде готові поїсти одні других? (І. Нечуй-Левицький);

[Лицар:] Одкритий лід і восени розтане, гора впаде і всіх завалить нас. [Молодий хлопець:] А що ж, по-твоєму, чинити маєм? (Леся Українка);

– А ми, по-твоєму, хто? – вигукнув котрийсь із натовпу фронтовиків, що стіною стояли перед самим ґанком (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. по-твоєму — по-тво́єму прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-твоєму — рідко по-твому, присл. 1》 Як ти робиш, як бажаєш, як кажеш і т. ін. 2》 у знач. вставн. сл. На твою думку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-твоєму — По-тво́єму, по-тво́му, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. по-твоєму — ПО-ТВО́ЄМУ, присл. 1. Як ти робиш, як бажаєш, як кажеш і т. ін. — Та все ж, хоть схаменусь, — сказав він, — хоч посію, Та не по-твоєму: зроблю, як сам умію (Г.-Арт., Байки..  Словник української мови в 11 томах