по-індичому
ПО-ІНДИ́ЧОМУ, присл.
Як індик, подібно до індика.
Не вспіють квартою в ротах пополоскать, – Вже й по-індичому в шинку заґерґотали! (П. Гулак-Артемовський);
Спочатку щось бубоніло, а потім, коли загалакало сердито по-індичому, то і я почув, і насторожився (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)