пражений
ПРА́ЖЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до пра́жити 1, 3.
2. у знач. прикм. Смажений або топлений.
Замурувалися [монахи] в ямах та кам'яних печерах, куди тільки раз на тиждень подавано їм трохи праженого бобу, щоб не вмерли з голоду (І. Франко);
В Радивилові треба чекати [поїзда] дві години, а за той час можна купити собі, що треба, молоко ж, я думаю, може бути свіже цілу добу, якщо пражене буде (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)