практикований
ПРАКТИКО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до практикува́ти 1.
Так будувався в повітрі ще один проект.., оснований на не раз практикованому реакцією озброєнні одуреної дрібної буржуазії проти пролетаріату (В. Еллан-Блакитний).
2. у знач. прикм., розм., рідко. Який набув певних навичок, досвіду, знань.
– Роботи з нього ніякої, а ще до того – злодій! У Львові практикований! (І. Франко);
– А скільки ще верстов? – питаю. – Як по-нашому, п'ятнадцять з гаком, ну, по-вченому – не знаю: на цьому не практиковані (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)